Мілітарний

У Москві знайшли мертвим 83-річного генерал-майора ФСБ у відставці Ігоря Лаптєва, який очолював раду директорів компанії «Информтехника и Связь», нині — групи компаній «Информтехника».
Про це повідомляє «Настоящее Время».
Низка російських видань з посиланням на власні джерела пишуть, що Лаптєв, ймовірно, наклав на себе руки вдень 20 серпня.
Стверджується, що він загинув від вогнепального поранення в голову.
Про передсмертну записку або мотиви можливого самогубства не повідомляється. Офіційної інформації від російських правоохоронних органів немає.
Лаптєв служив у КДБ СРСР, а згодом у ФСБ, де займався питаннями інформаційної безпеки.
Наприкінці 1990-х років він був заступником міністра з податків і зборів. У 1998 році Лаптєв очолив раду директорів компанії «Информтехника и Связь».
За даними ОSІNТ VАRТА, компанія розробляє та виробляє спеціалізоване телекомунікаційне обладнання і програмне забезпечення для захищеного зв’язку.
Компанія створює системи комутації, корпоративні платформи для спілкування та рішення для спеціального зв’язку силових відомств і державних органів.
Стенд з виробами компанії «Информтехника» в РФ. Фото: Міnісоm.ru
Підприємство також взаємодіє з АО «Воентелеком», структурою міністерства оборони РФ, для забезпечення російських військ цифровим телекомунікаційним обладнанням.
Це вже не перший подібний випадок в Москві з російськими генералами у відставці.
До прикладу, 2 травня у квартирі в центрі столиці країни-агресора знайшли мертвим генерал-полковника у відставці Станіслава Петрова — засновника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Росії. Він відіграв важливу роль у створенні важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратино».

У Москві біля ресторану Ваlzі Rоssі внаслідок вибуху загинув генерал-майор російської армії Валєрій Плохотнюк.
Про це повідомляє російська анонімна спільнота ВЧК-ОГПУ.
Вибух стався 1 серпня під час святкування 55-річчя головнокомандувача Повітряно-космічних сил РФ Алєксандра Чайко.
Ймовірно, вибуховий пристрій спрацював у момент, коли до закладу на авто зі спецсигналом прибував генерал Плохотнюк. Його поховали на Троєкуровському цвинтарі в Москві.
Валєрій Плохотнюк із грудня 2011 по березень 2013 року командував Оперативною групою російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова. Пізніше він обіймав посаду начальника штабу та першого заступника командувача 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу зі штабом у Ставрополі, а також неодноразово командував місцевими парадами.
Могила генерал-майора Валєрія Плохотнюка. 6 серпня 2026 року. Джерело: ВЧК-ОГПУ
Посада, яку він обіймав на момент своєї загибелі, залишається невідомою. Підрозділи 49-ї загальновійськової армії беруть участь у війні проти України на південному напрямку, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях.
Також у Росії за невідомих обставин помер генерал-лейтенант Ігорь Єрусалімов. Не виключено, що він також міг бути на святкуванні дня народження Чайко.

Повітряно-космічні сили Російської Федерації втратили дальній бомбардувальник-ракетоносець Ту-22М3 внаслідок аварії в Іркутській області.
Про падіння літака повідомили місцеві Теlеgrаm-канали з посиланням на очевидців.
За інформацією місцевих жителів, аварія сталася в районі міста Свірськ: бомбардувальник упав на протилежному від міста боці річки Ангара.
На жаль, повідомляється, що очевидці бачили, як екіпаж літака вистрибнув на парашутах із палаючого літака. За інформацією каналу Маsh, командир бомбардувальника вийшов на зв’язок, а екіпаж вижив.

Падіння Ту-22М3 в Іркутській області 15.06.2026 ріс.twіttеr.соm/sоstоQdСРk
— dіmdіm (@dіmdіm518484) Junе 15, 2026

Заявлено, що попередня причина аварії — відмова двигунів під час планового навчально-тренувального польоту.
Враховуючи місце падіння, ймовірно, літак був приписаний до авіабази «Белая», яка розташована на відстані приблизно 20–25 км від місця падіння та входила до складу 326-ї важкої бомбардувальної Тернопільської дивізії 37-ї повітряної армії.
Ту-22М3
Ту-22М3 здійснив свій перший політ у 1977 році, а в оновленому вигляді надійшов на озброєння у 1989 році.
Останній борт цього типу випустили у 1993 році. Літак має екіпаж із чотирьох осіб і може нести три ракети Х-22 або Х-32, які вирізняються низькою точністю, але дуже потужною бойовою частиною.
Бомбардувальник Ту-22М3 ПКС РФ. Фото: Констянтин Асіянов
Востаннє про втрати літаків цього типу повідомлялося внаслідок операції Служби безпеки України «Павутина» 1 червня 2025 року.

Майже 46% усіх видатків федерального бюджету Росії у першому кварталі 2026 року були пов’язані з фінансуванням війни, попри обіцянки Кремля скоротити військові витрати.
Про це йдеться в аналізі експерта Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWР) Яніса Клюге (Jаnіs Кlugе), підготовленому на основі бюджетної статистики РФ.
Згідно з його підрахунками, військові витрати Росії за перші три місяці року сягнули 5,9 трлн рублів, що на 30% більше, ніж роком раніше.
Основним чинником збільшення стали засекречені бюджетні витрати. Їхній обсяг зріс на 43% — із 3,4 трлн до 4,9 трлн рублів у річному вимірі.
Загалом федеральний бюджет РФ у першому кварталі передбачав витрати на рівні 12,8 трлн рублів. Із цієї суми 38,2% були класифіковані, що стало рекордним показником за весь період спостережень.
Частка військових витрат у структурі федерального бюджету Росії у 2018–2026 роках. Інфографіка: Jаnіs Кlugе / Russіаn Вudgеt Вrоwsеr.
Відповідно до чинного бюджетного законодавства Росії, близько 85% усіх засекречених видатків пов’язані саме з військовими потребами, включно із закупівлею озброєння, виробництвом техніки та забезпеченням війська.
Примітно, що офіційний бюджет на 2026 рік передбачав зниження військових витрат із 7,8% до 6,2% від валового внутрішнього продукту. Однак уже за підсумками першого кварталу вони становили приблизно 2,5% прогнозованого річного ВВП Росії.
Якщо співвіднести витрати із квартальним обсягом економіки, то військові видатки дорівнювали приблизно 12% номінального ВВП країни. За оцінками аналітиків ІnVЕВ, обсяг російської економіки за цей період становив близько 48,4 трлн рублів.
У структурі федерального бюджету на армію припадало близько 46% усіх витрат. Фактично майже кожен другий рубль, витрачений Кремлем у першому кварталі, був пов’язаний із веденням війни.
Водночас бюджетні доходи Росії за цей період склали лише 8,3 трлн рублів. Таким чином, військові витрати дорівнювали майже двом третинам усіх надходжень до федерального бюджету.
Обсяг військових витрат Росії у першому кварталі 2018–2026 років, включно із засекреченими видатками. Інфографіка: Jаnіs Кlugе / Russіаn Вudgеt Вrоwsеr.
Клюге зазначає, що частково різке зростання може пояснюватися так званою «бухгалтерською акробатикою».
Йдеться про можливе перенесення частини засекречених витрат із кінця 2025 року на початок 2026-го для формального дотримання торішніх показників бюджетного дефіциту.
Остаточно оцінити реальні масштаби російських військових витрат стане можливим після оприлюднення детальної статистики за другий квартал.
Якщо нинішні темпи збережуться, витрати на війну у 2026 році можуть досягнути 9–10% ВВП Росії, що суттєво перевищить офіційні бюджетні плани Кремля.
Водночас після атаки на Москву росіяни збудували ще сім веж для комплексів ППО «Панцирь».

У квартирі в центрі Москви знайшли мертвим генерал-полковника у відставці Станіслава Петрова — засновника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Росії, який відіграв важливу роль у створенні важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратино».Про самогубство генерала повідомило російське видання «Газета.ru».Тіло близько 7-ї ранку 2 травня виявили його родичі. За попередньою версією, він наклав на себе руки. Біля тіла генерала знайшли пістолет. Колишньому воєначальнику було 87 років.

Чим відомий Станіслав Петров

Станіслав Петров народився у 1939 році та у 20 років із відзнакою закінчив Саратовське військово-хімічне училище. Після цього потрапив до хімічних військ. У 1986 році Петров став першим заступником начальника хімічних військ Збройних сил СРСР і на цій посаді брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.Після цього він став останнім начальником військ РХБЗ Радянського Союзу та першим начальником військ РХБЗ Росії. Цю посаду обіймав до 2001 року. Радянська вогнеметна система ТОС-1 «Буратіно» в Афганістані. Фото з відкритих джерелВін зробив великий особистий внесок у розробку, прийняття на озброєння російської армії та освоєння серійного виробництва вогнеметно-запалювальних і аерозольних засобів.Зокрема, генерал Петров відіграв важливу роль у появі важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратино». Хоча він не був її розробником, саме Петров ініціював відправлення двох експериментальних установок ТОС-1 «Буратино» до Афганістану для участі у бойових діях.Польові випробування показали високу ефективність термобаричних боєприпасів, які, за його задумом, можна було використовувати і в мирних цілях — наприклад, для боротьби з лавинами або пожежами.Нагадаємо, що у грудні 2024 року у Москві внаслідок вибуху загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) російської армії генерал-лейтенант Ігор Кіріллов. Разом із ним загинув і його помічник.Вибух прогримів близько шостої ранку за місцевим часом у вівторок, 17 грудня, біля житлового будинку на Рязанському проспекті російської столиці, коли чоловіки виходили з під’їзду. Загиблі та самокат у який, імовірно, було закладено вибуховий пристрій. Москва, 17 грудня 2024. Фото: телеграм-канал АstrаЗа версією слідства, вибуховий пристрій заклали в електросамокат, який припаркували біля входу. Внаслідок вибуху в самому будинку вирвало двері під’їзду, а також вибило шибки у квартирах із першого по четвертий поверх.Напередодні Служба безпеки України повідомила, що оголосила підозру Ігорю Кіріллову за наказ застосовувати хімічну зброю проти Сил оборони України.